25 квітня 2017 року в Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка відбувся міжнародний семінар «Академічна доброчесність в українській вищій освіті: огляд політик та практик», на якому зарубіжні, міжнародні та вітчизняні експерти, керівництво МОН України обговорювали вкрай нагальні для країни питання, а саме:

  • академічну доброчесність та прозорість у вищій освіті;
  • плагіат у вищій освіті: проблеми та їх вирішення;
  • протидія корупції у вищій освіті.

Цей захід був зорганізований Українським офісом Ради Європи.

Справжнє розуміння того значення, яке надається в Європейському регіоні важливості конструювання механізмів внутрішньої саморегуляції академічного співтовариства, ви -значенню його ціннісних пріоритетів та логіки взаємодії, показує історія створення Пан-Європейської платформи з питань етики, прозорості та чесності в галузі освіти (ETINED). Ідея цієї ініціативи Ради Європи має свої витоки в Підсумковій декларації Постійної конференції міністрів освіти Ради Європи з управління та якості освіти в Гельсінкі (26-27 квітня 2013 р.), де було вирішено “…створити загальноєвропейську платформу обміну інформацією і кращих практик з питань етики і доброчесності в галузі освіти з особливою увагою до боротьби проти корупції та шахрайства в сфері освіти і наукових досліджень з метою реалізації “Гельсінського порядку денного для якісної освіти в Європі”. Ініціаторами було дуже промовисто підкреслено, що “… Представляючи цю загальноєвропейську платформу з питань етики, прозорості та цілісності освіти, Рада бажає розпочати загальноєвропейську дискусію високого рівня про можливі спільні проблеми і шляхи просування вперед, уникаючи припущення, що ці проблеми існують тільки в окремих державах-членах ЄС. Це повинно бути справді загальноєвропейською дискусією, оскільки відповідні проблеми не тільки впливають на суспільства, що розвиваються або знаходяться у стані трансформації, але також впливають на “зрілі” суспільства.”
Практичну роботу було розпочато у вересні 2013 року з розробки базового техніко-економічного обґрунтування, яке вже було готове в листопаді того ж року. Наступним кроком стало звернення до фахівців усіх країн, які є учасниками Європейської культурної конвенції Ради Європи з проханням відповісти на спеціально розроблену он-лайн анкету. Аналіз відповідей на цю анкету дозволив розробити повне техніко-економічне обґрунтування  дослідження “ Створення Пан-Європейської платформи з питань етики, прозорості та чесності в галузі освіти ”, яке було завершено в лютому 2014 (Smith і Hamilton 2014 року). Суттєва частина структури та змісту цього повного обгрунтування була визначена питаннями та відповідями з анкети. Це було визнано важливим, оскільки дозволило врахувати весь спектр думок з відповідей та окреслило нові перспективи для країн - членів Європейської культурної конвенції Ради Європи, які мають бути поставлені в центр уваги при створенні основ політики (в цій галузі) Ради Європи. Повне обґрунтування було схвалено в березні 2014 року. Проведена робота дозволила сформувати відповідну робочу групу, що поставила собі за мету практичне створення Пан-Європейської платформи з питань етики, прозорості та чесності в галузі освіти. Поряд з “ Основними визначеннями ” робоча група сконцентрувала свої зусилля на виробленні документу “ Етичні принципи ” з наступним переходом до документу « Етична поведінка всіх учасників освітнього процесу». Проекти цих документів були схвалені під час підготовки до Сьомого Пражського Форуму “ На шляху до Пан-європейської платформи з питань етики, прозорості та чесності в освіті ”, який пройшов 1 – 2 жовтня 2015 року.
Результатом цієї роботи стало формування зазначеної платформи, яка складається з мережі фахівців із 50 держав, що є учасниками Європейської культурної конвенції Ради Європи. Ці експерти активно співпрацюють з іншими міжнародними організаціями та установами, що діють в сфері протидії корупції, яка справляє свій згубний вплив на всі рівні освіти.
Дослідження Transparency International 2013 року, яке оцінювало громадське сприйняття корупції в освіті, засвідчило широкий спектр її розповсюдження в різних країнах — від 6 –7% до 70 –72% — та показало, що жодна країна не позбавлена цього явища, а в середньому в Європейському регіоні її рівень становить близько 34%. Як підкреслила Сніжана Самарджич-Маркович, Генеральний директор з питань демократії Ради Європи на відкритті 7-го Празького форуму: “ Корупція в освіті спотворює і руйнує фундаментальні цінності наших демократій… Якщо ми не будемо боротися з корупцією в сфері освіти, ми станемо навчати дітей, що ті, хто отримує більше, є тими, хто знає, як можна порушувати правила і стандарти наших суспільств. ”
У контексті піднятих європейським експертним середовищем  питань та заходів із реалізації намічених планів та перспектив саме і відбувався міжнародний семінар у Києві.